Туристичні маршрути давніми городищами Рівненщини

Білівське городище

За археологічними джерелами Білівське городище датується Х-ХІ ст. Тут був розміщений поселенський комплекс, що охоплював городище, поселення та курганний могильник. На межі ХІ – ХІІ ст. Білівське городище почало занепадати.

Статус

пам’ятка археології національного значення

Розташування

Рівненська область, Зорянська територіальна громада, на південь від с. Білів, на мисі правого високого берега р. Стубли

Координати

50.68518, 25.96879

Відстань до м. Рівне автомобільними шляхами

32,5 км

Опис

Городище відоме з кінця ХІХ ст. Нові матеріали для його характеристики були отримані під час розвідки П.О. Раппопорта у 1960 р. і розкопок В.В. Ауліха у 1966 р. Дослідження П.О. Раппопорта показали, що укріплення Білівського городища були збудовані в другій половині чи наприкінці Х ст. Археологічні знахідки свідчать, що найбільш активно фортеця використовувалася в ХІ ст. Поряд з городищем існувало значне поселення Х–ХІ ст. Воно було виявлене роботами Б.А. Прищепи та В.С. Терського у 80-х роках ХХ ст. У ХІІ ст. Білівська фортеця занепала і більше не відроджувалась.

Фортецю було збудовано на краю мису, обмеженого із заходу заплавою ріки, із півдня глибоким яром, з інших сторін дугоподібним ровом завширшки до 25 м і завглибшки до 7 м. Площадка городища підвищується над заплавою ріки на 25–26 м, вона має неправильну овальну форму (45×80 м), по периметру оточена  валом, висота якого з напільної сторони досягає 5 м, а з інших сторін він підвищується над площадкою на 1,5–2,0 м. Західна та північна ділянки валу пошкоджені окопами. В закладених В.В. Ауліхом траншеях слов’яно-руський культурний шар залягає до глибини 0,8–1,2 м, а материковий лес виявлено на глибині 1,2–1,6 м. Досліджено житло-напівземлянку з глинобитною піччю, дві наземні печі, господарські ями.

Історична довідка – Олексій Войтюк, фото та відео – Юрій Ойцюсь

Відео

Маршрути, які проходять через дану локацію