Туристичні маршрути давніми городищами Рівненщини

Урочище “Дівоча Гора”

Ботанічний заказник “Дівоча гора” створено у 1979 році з метою збереження частини лісового масиву з насадженнями дуба і граба, що зростають на мальовничій пагористій місцевості. З 2012 року – це заповідне урочище місцевого значення загальною площею  266,7 га.  У західній частині урочища «Дівоча гора» розташоване Новомильське городище.

Інші назви

Дівиця, Дівич гора

Статус

Заповідне урочище місцевого значення

Розташування

Рівненська область, Здолбунівська територіальна громада, на схід від с. Новомильськ

Координати

50.50654, 26.32984

Відстань до м. Рівне автомобільними шляхами

18 км

Опис

Урочище знаходиться на Мізоцькому кряжі з абсолютними відмітками 250-266 м у межах Мізоцької горбистої височини. Він займає гіпсометрично підняту ділянку (гору) з абсолютною відміткою 255 м., вкриту лісом. На мальовничих лесових пагорбах сформувалися дубово-грабові, грабово-дубові та грабові ліси. Виявлено угрупування малопоширеного дубово-ясеневого лісу з плющем звичайним. Із чагарників в основному, відмічені бруслини бородавчаста та європейська, ліщина звичайна, бузина чорна. Ядро флори складають неморальні види, такі як фіалка дивна та Рейхенбаха, зеленчук жовтий, коптник європейський, чина весняна, підлісник європейський, воронець колосистий, підмаренник запашний, жовтець кашубський, осока пальчаста, куцоніжка лісова, просянка розлога, печіночниця звичайна, конвалія лікарська, весняні первоцвіти, ряст ущільнений та рівноплідник рутвицелистий. Бореальних видів у флорі масиву мало, це три види  папоротей: щитник чоловічий, щитник шартрський та безщитник жіночий, веснівка дволиста, квасениця звичайна. Тут виявлено шість видів з Червоної книги України – булатка червона, гніздівка звичайна, два види коручок – темно-червона та чемерниковидна, лілія дісова, підсніжник білосніжний. Із малопоширених видів відмічені вовчі ягоди звичайні, підлісник європейський, плющ звичайний, агрус відхилений, воронець колосистий. У масиві багатий тваринний світ, зокрема слимак виноградний, жаба трав’яна, вуж звичайний, зозуля, кропив’янка чорноголова, берестянка звичайна, вівчарик-ковалик, вільшанка, соловейко східний, дрозди чорний та співочий, повзик, зяблик, кабан, лисиця, заєць сірий та інші.

Дівоча гора на Здолбунівщині має давню історію. Адже тут, на західному краю узвишшя, нині вкритого лісом, у Х–ХІІ ст. розміщувалось городище. Рови та вали Новомильського городища легко впізнати у ландшафті схилів, а підвищення над заплавою річки становить 65-70 м.

Окрім цього, за легендами та спогадами старожилів від Дівочої гори і аж до замку у с. Тайкури пролягав підземний хід, і хоча наразі немає жодних фактів, що підтверджували б наявність таких комунікацій, існування підземних ходів є досить імовірним.

Дівоча гора поблизу Здолбунова далеко не єдина в Україні та світі з такою назвою. Зокрема, існує Дівич-гора над Дніпром у с. Трипілля та березі Росі біля с. Сахнівка, Дівочі скелі на Тернопільщині, низка вершин Дівин на території Чехії та Словаччини, г. Дівин південніше Пловдіва у Болгарії. Всі ці вершини мають спільну рису – вони пов’язані спільнослов’янським культом жіночого божества – богині Діви. Враховуючи історію цього регіону, можна припустити, що назву гора має вже не одну тисячу років – просто згодом, у християнські часи капище на ній було знищено.

Маршрути, які проходять через дану локацію